В історії з Ларисою Кадочниковою мене найбільше вразила глибина ненависті, з якою її коментували навіть деякі цілком порядні люди, потік ксенофобії та ейджизму, і завзяття, з яким деякі інтелектуали замість того, щоб його приборкувати – роздмухували. Звинувачення Кадочникової в "неукраїнстві", зрадництві, грі на руку ворогу – це безумна істерія, що не вкладається в голові в тих, хто хоч трохи обізнаний з історією українського кіно та культури в цілому.